ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В НІКАРАГУА (1981–1988) КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПЦІЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

  • Hachkevych Andrii Hachkevych Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8494-1937
Ключові слова: гібридна війна, громадянська війна, утручання у внутрішні справи, спір «Нікарагуа проти США», Громадянська війна в Нікарагуа, пропаганда

Анотація

У статті розглянуто питання ведення гібридної війни проти держави, на території якої відбувається збройний конфлікт між владою та опозиційними силами. У статті проведено аналіз утручання США в громадянську війну на території Нікарагуа (1981–1988), виходячи з наявності гібридних загроз. Розглянуто визначені на підставі мети дослідження завдання, пов’язані з характеристикою історико-політичних обставин конфлікту в Нікарагуа, обґрунтуванням наявності ознак ведення гібридної війни з боку США, а також виявленням незбройних компонентів нападу США на Нікарагуа. Важливу роль відведено матеріалам справи «Нікарагуа проти США», порушеної перед Міжна­родним Судом ООН за військові й воєнізовані дії на території Нікарагуа. Обґрунтовано судження про те, що напад на Нікарагуа з боку США є прикладом гібридної війни. Установлено, що США брали участь у Громадянській війні в Нікарагуа в прямій та непрямій (шляхом підтримки контрас) формах. Показано багатосторонній характер агресії США, що проявлялася не лише у військовій, але й в економічній та інформаційній сферах. Особливу увагу приділено невійськовим гібридним загрозам з огляду на висвітлення таких дій із боку США як торговельного бойкоту, впливу на міжнародні банки, антисандиністської пропаганди, розповсюдження інструкцій для повстанців, захоплення контролю над друкованими засобами масової інформації та ін. З’ясовано, що стан громадянської війни породжує сприятливі умови для розгортання гібридного наступу на територію держави. Крізь призму результатів проведеного дослідження підтверджується припущення щодо того, що стратегія гібридної війни має на меті підірвати легітимність влади держави в різних напрямках.

Посилання

From Revolutionary Movements to Political Parties: Cases from Latin America and Africa / K. Deonandan, D. Close, G. Prevost, Eds. New York: Palgrave Macmillan, 2007.

Timeline: Nicaragua. URL: https://web.stanford.edu/group/arts/nicaragua/ discovery_eng/timeline.

Kammerhofer J. The US Intervention in Nicaragua – 1981–88. The Use of Force in International Law: A Case-Based Approach. Oxford: Oxford University Press, 2018. P. 342–360.

Military and Paramilitary Activities in and against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America). URL: https://www.icj-cij.org/en/case/ 70/judgments.

Blishchenko I. P., Solntseva М. М. Regional. Conflicts and International Law (the Second Half of the XX – the Beginning of the XXI Century). Moscow: Horodets, 2005.

Banasik M. How to Understand the Hybrid War. Securitologia. № 1. 2015. P. 19–34.

Big Interpretive Dictionary of Modern Ukrainian Language / Busel V.Т., Ed. Kyiv: Irpin: VTF «Perun», 2004.

Jacobs A., Lasconjarias G. NATO’s Hybrid Flanks: Handling Unconventional Warfare in the South and the East. Research Paper (NATO Defense College). № 112. 2015. P. 1–12.

CIA Helped To Mine Ports In Nicaragua. URL: https://www.washingtonpost. com/archive/politics/1984/04/07/cia-helped-to-mine-ports-in-nicaragua/762f775f-6733-4dd4-b692-8f03c8a0aef8/?utm_term=.d37a2ab0b8e2.

Militarv and Paramilitary Activities in und against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America). Merits, Judgment. I.C.J. Reports. 1986. P. 14.

Guzman T. A. The CIA’s Dirty War in Nicaragua. URL: https://www. globalresearch.ca/the-cias-dirty-war-in-nicaragua/5629008.

Linton A. Fair Trade from the Ground Up: New Markets for Social Justice. Seattle: University of Washington Press, 2012.

Landis F. CIA Psychological Warfare Operations. Case Studies in Chile, Jamaica and Nicaragua. Science for the People. № 14. 1982. P. 6–11.

Metoyer C. C. Women and the State in Post-Sandinista Nicaragua. Boulder: Lynne Rienner Publishers, 2000.

Опубліковано
2018-10-25