МЕДІА ЯК НЕВОЄННИЙ МЕТОД ВПЛИВУ В ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ

  • Nataliia Karpchuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-9998-9538
Ключові слова: маніпулятивні медіа-технології, медіа-вірус, медіа-активізм, твітер-шторм, фейк, інформаційний шум

Анотація

У статті здійснено аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Зазначено, що в гібридній війні поряд із регулярними й нерегулярними військовими діями вико­ристовують технології створення псевдореальності, які формують бажану для агресора «картину дійсності» у свідомості споживачів інформації. Найпотужнішим інструментом такого невоєнного методу є медіа, які в сучасних умовах використовують як новітню інформаційну зброю масового враження, що спроможна формувати й трансформувати громадську думку в напрямі, бажаному для агресора. Невоєнні методи ведення гібридної війни здатні зрівняти технологічну перевагу будь-якої армії;  у процесі прийняття рішень невоєнні методи спроможні змістити акцент із військової площини в етичну й моральну. Як наслідок, створюється ситуація хаосу, коли важко визначити переможця й розмежувати правду й брехню. Одними з найпоширеніших маніпулятивних медіа-технологій є маніпулювання соціологією, темами, часом, порядком, гостями. Визначено чинники, які в Україні уможливлюють використання медіа як зброї.

Зазначено, що на кожному етапі гібридної війни застосовують специфічні методи медіа-впливу, які сприяють досягненню стратегічних цілей агресора. Зокрема, хакерські атаки, медіа-віруси, медіа-активізм, твітер-шторм, фейкові новини, інформаційний шум належать до арсеналу сучасної потужної інформаційної зброї. На етапі латентного розгортання конфлікту вони формують сприятливе інформаційне й психологічне поле для подальшої агресії; на етапі розгортання конфлікту вони є засобом дестабілізації суспільства й виправдання агресії благородними цілями захисту «скривджених»; на етапі відкритої агресії забезпечують ефективну інформаційну підтримку легітимізації офіційних військових дій, створення образу визволителя для агресора.

У статті наголошено, що подолати загрози негативного медіа-впливу, зокрема й у період гібридної війни, можна завдяки впровадженню самоцензури медіа, підвищенню медіа-грамотності населення й дотриманню національного законодавства.

Посилання

Buchin M. Information Noise, Newest political vocabulary (neologisms, occasional and other new discoveries). Lviv: Novyi svit-2000, 2015, p. 160 (in Ukrainian).

Zaporozhets O. The phenomenon of hybrid war in modern international relations. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/ 3344/3022 (in Ukrainian).

Irka K. Media-activism. Newest political vocabulary (neologisms, occasionalism and other new discoveries). Lviv: Novyi svit-2000, 2015. Р. 214 (in Ukrainian).

Karpchuk N. Twitter-storm. Newest political vocabulary (neologisms, occasionalism and other new discoveries). Lviv: Novyi svit-2000, 2015. Р. 431–432 (in Ukrainian).

Kurban O. Medi-viruses and their use as information weapon. URL: http://nz.uad. lviv. ua/static/media/1-52/34.pdf (in Ukrainian).

Magda Ye. Hybrid war: the essence and structure of the phenomenon. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/viewFile/2489/2220 (in Ukrainian).

Media education and media literacy: a textbook. Kyiv: Free Press Center, 2012, 352 p. (in Ukrainian).

Pershin Yu. Hybrid War as an intellectual provocation. URL: http://sociokosmos. ru/arch_ conscience/intellect_provocation.pdf (in Russian).

The World Hybrid War: Ukrainian Front / Under the Comm. edit V. P. Gorbulin. National Institute for Strategic Studies. K.: NISS, 2017, 496 p. (in Ukrainian).

Hoffman F. G. Hybrid warfare and challenges. URL: https://apps.dtic.mil/ dtic/tr/ fulltext/u2/a516871.pdf (in English).

Опубліковано
2018-10-25