Деякі міркування щодо використання символів в політичній рекламі

Ключові слова: символ, політичні символи, політична комунікація, політична реклама

Анотація

У статті розглянуто трактування поняття «символ» та його комунікативний потенціал. Зазначено що символи є основним засобом репрезентації політичних акторів і подій, комунікації між владою й суспільством, ефективним інструментом побудови політичної реальності, а також тим, що в політичній рекламі використовуються для віртуальної видозміни політичної та соціальної дійсності, передачі якоїсь думки щодо політичних процесів і формування потрібних емоцій у громадян. Відзначено, що комунікативне призначення політичної реклами полягає в тому, що вона покликана встановити контакт між носіями влади або претендентами на місця у владних структурах, і громадянами, акумулювати в рекламному повідомленні основну концепцію виборчої кампанії. Установлено що політична реклама стає своєрідним провідником ідей, ретранслятором образів, символів, міфів, які живуть і функціонують у масовій свідомості суспільства. Політична реклама також перетворюється в технологію симуляції, виробництва віртуальної реальності (і віртуальних іміджів), посилюючи театралізацію політичного життя й відволікаючи виборців від справжніх проблем та потреб. Успішне виконання комунікативних завдань політичної реклами неможливе без детального дослідження політичного простору (законодавчої, політичної, демографічної й економічної ситуації, системи влади, розстановки сил на політичній арені, в економічній сфері та ін.). Обґрунтовано, що задля досягнення максимальної ефективності комунікації політичної реклами особливу увагу потрібно приділяти вивченню громадської думки, потреб, мотивацій і переваг виборців, визначенню цільових аудиторій.

Посилання

Bilivitina, A. (2011). Symbolic component of advertising in political marketing. Politychnyi marketynh. 3, 98–106 (in Ukrainian).

Bodrijjar, Zh. (2001). System of things. Moskva: RUDOMINO (in Russian).

Vitjuk, S. S. (2006) Character features in political communication (on the example of election campaigns in Ukraine. Majskie chtenija. URL:http://maiskoechtivo.pstu.ru/2006/4/3.htm (in Russian).

Debor, G. (1999). Performance society. Moskva: Logos (in Russian).

Kassirer, Je. (1995). The philosophy of symbolic forms. Vol. 1. Introduction and statement of the problem. Kul'turologija. XX vek. Antologija. Moskva: Jurist, P. 163–212 (in Russian).

Lisovska, M. (2010). The problem of political symbolism in domestic and foreign political science. Viche. 10, 15–17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2010_10_7 (in Ukrainian).

Mudrakov, V. (2017). Philosophical and methodological understanding of political knowledge. Humanitarno-naukove znannia: komunikatyvni zasady: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (6–7 zhovtnia 2017 r.), 159–162 (in Ukrainian).

Pavliuk, L. (2006). Symbolism and identification in the political discourse of the media. Zhurnalistyka: naukovyi zbirnyk, Vyp. 5, P. 48–57. URL: http://old.journ.lnu.edu.ua/publications/visnyk26/Statti_Pavljuk.htm (in Ukrainian)

Pocheptsov, H., Chukut, S. (2008). Information policy. Kyiv: Znannia (in Ukrainian).

Iaroshenko, V., Prysiazhnenko, O. (2014). Symbolic politics and symbols in the information and communication space: aspects of influence. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia. Politolohiia», T. 248, Vyp. 236. P. 28–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2014_248_236_6 (in Ukrainian).

Edelman, M. (1964). The Symbolic Uses of Politics. Urbana: Un-ty of Illinois Press (in English)

Опубліковано
2019-10-31